))

Випить отруту - і в водах потоне
все що душа нажила,
терпнуть, хворіють серце і лоно,
якщо немила була...

Бач - ось де віршик,
тема незвична -
скажем - про таїнство вдвох,
милий такий, надзвичайно ліричний...
Щоби язик твій усох!

Так мені боляче, де моя скриня,
сховку шукаю, пече
слово осудливе, сказане нині...
Киш, не торкай за плече!

В очі я гляну - образу - до схову:
Любиш? Тож ніж не гострю,
та пам"ятатиму тую промову,
де ти образив...Уб"ю!!

Приворожу я сусіда заможного,
каву і пляцки - на стіл,
і розповім перехожому кожному,
що ти образить посмів))

Комментировать публикации могут только зарегистрированные пользователи. Регистрация / Вход