...чаклуй! Ф, С

Не сонце, а сон -
провідник у натхнення
щоночі торкає вустами:
- Не спи...
І сняться розмаї осяйно зелені,
в майбутнє готують, шепочуть листи.

Розмова - з довкіллям,
з людиною - потім,
перлину знайти в прибережжі - катма.
А ми войовничі від того зусилля,
і пошуку істин на втіху катам.

Терзає буденність,
тривожить прийдешнє,
що мороком ціпить уста:
- Не вбивай!
І знову здалося - аж надто залежна
від тиші нічної...
Спасенному - рай.

Подай мені чашу водиці з криниці,
студенного дня - обігрій,
не змарнуй -
отого святого,
що стоплює крицю,
отого, що кличе:
- Пиши і чаклуй.

Комментировать публикации могут только зарегистрированные пользователи. Регистрация / Вход